CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Хр. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а хронiки

Розділ 7

1 А коли Соломон закінчи́в молитися, то зійшов огонь із небе́с, поїв цілопа́лення та жертви, а слава Господня напо́внила храм той!

2 І священики не могли ввійти до Господнього дому, бо слава Господня напо́внила дім Господній!

3 А всі Ізраїлеві сини бачили, як схо́див огонь та Господня слава на храм той, і вони попа́дали обли́ччям до землі на підло́гу з камінних плит, і вклони́лися до землі, і дякували Господе́ві: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“

4 А цар та ввесь народ прино́сили жертву перед Господнім лицем.

5 І приніс цар Соломон на жертву худоби великої двадцять і дві тисячі, а худоби дрібно́ї — сто й двадцять тисяч. І ви́конали обряд освя́чення Божого дому цар та ввесь наро́д.

6 А священики стояли на ва́ртах своїх, а Левити — зо знаря́ддями Господньої пісні, що поробив цар Давид на подяку Господе́ві, „Бо навіки Його милосердя“, коли Давид хвалив ними; і священики сурми́ли навпроти них, а ввесь Ізраїль стояв.

7 І посвятив Соломон сере́дину подві́р'я, що перед Господнім домом, бо приніс там цілопа́лення та лій мирних жертв, бо мідяний же́ртівник, якого зробив Соломон, не міг умістити цілопа́лення й хлібної жертви та лою.

8 І справив Соломон того ча́су те свято на сім день, а ввесь Ізра́їль був з ним, дуже великий збір, що зійшовся звідти, де йдеться до Хамату, аж до єгипетського потоку.

9 А восьмого дня спра́вили відда́ння свята, бо обряд освя́чення же́ртівника справляли сім день, і свято сім день.

10 А дня двадцятого й третього сьо́мого місяця відпустив він народ до їхніх наметів, радісних та веселосердих через усе те добро, що Господь учинив Давидові й Соломонові, та народові Своєму Ізраїлеві.

11 І закінчив Соломон дім Господній та дім царськи́й, та все, що прихо́дило Соломонові на серце, щоб зробити в Господньому домі та в домі своєму, пощасти́ло йому.

12 І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: „Вислухав Я моли́тви твої, та вибрав оце місце для Себе на храм жертви.

13 Якщо Я замкну́ небеса́, і не буде дощу, і якщо накажу́ сарані́ поїсти землю, і якщо нашлю́ морови́цю на наро́д Мій,

14 і впокоря́ться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я́ Моє, і помо́ляться, і бу́дуть шукати Ім'я́ Мого́, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небе́с, і прощу́ їхній гріх, та й вилікую їхній Край!

15 Тепер очі Мої будуть відкриті, а уші Мої наста́влені на слу́хання моли́тви цього місця.

16 І тепер Я вибрав, і освятив цей храм, щоб Ім'я́ Моє було там аж навіки, Мої ж очі та серце Моє бу́дуть там по всі дні.

17 А тепер, якщо бу́деш ходити перед лицем Моїм, як ходив був ба́тько твій Давид, щоб зробити все, що наказа́в Я тобі, і якщо бу́деш дотри́муватися уставів Моїх та прав Моїх,

18 то поста́влю певно трона царства твого, як склав Я заповіта з батьком твоїм Давидом, говорячи: Не буде в тебе перево́ду ніко́му з пануючих в Ізраїлі!

19 А якщо ви відве́рнетеся та покинете устави Мої й заповіді Мої, що Я дав вам, і пі́дете, і будете служити іншим бога́м, і бу́дете вклонятися їм,

20 то Я повирива́ю їх з Моєї землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого, і дам його за припові́стку та за посміхо́вище серед усіх наро́дів!

21 А храм цей, що був найвищий, — кожен, хто прохо́дитиме біля нього, скам'яні́є та й скаже: За що́ Господь зробив так цьому Кра́єві та храму цьому?...

22 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх з єгипетського кра́ю, і держа́лися міцно інших богі́в, і вклоня́лися їм, і служили їм, — тому́ Він навів на них усе оце ли́хо!“

2 Chronicles

Chapter 7

1 NOW when Solomon had made an end of praying, the fire came down from heaven and consumed the burnt offerings and the wood; and the glory of the LORD filled the house.

2 And the priests could not enter into the house of the LORD because the glory of the LORD had filled the LORD'S house.

3 And when all the children of Israel saw how the fire came down and the glory of the LORD filled the house, they bowed themselves with their faces to the ground upon the pavement and worshipped, and said to each other. Praise the LORD, for he is good: for his mercy endures for ever.

4 Then the king and all the people offered sacrifices before the LORD.

5 And King Solomon offered a sacrifice of twenty-two thousand oxen and a hundred and twenty thousand sheep; so the king and all the people dedicated the house of the LORD.

6 And the priests waited on their offices; the Levites also with instruments of music praised the LORD, and this is what they said in their praises. in the songs of David, Give thanks to the LORD, for he is good; for his mercy endures for ever; and the priests sounded with curved and straight trumpets, and all the people of Israel stood.

7 Moreover Solomon consecrated the middle of the court that was before the house of the LORD; for there he offered burnt offerings and the fat of the peace offerings, because the bronze altar which Solomon had made was too small to hold the burnt offerings and the meal offerings and the fat.

8 Also at that time Solomon kept the feast seven days, and all Israel with him, a very great congregation, from Hamath to the river of Egypt the people were assembled before the LORD our God.

9 Seven days were given for the feast and seven days for the dedication of the house; the extent of both occasions was fourteen days.

10 And on the fifteenth day of the month of Tishrin the king dismissed the people; and the people blessed the king and departed to their towns, glad and merry in heart, and giving thanks and praises for all the goodness that the LORD had shown to David his servant and to Solomon his son and to Israel his people.

11 And it came to pass that King Solomon finished building the house of the LORD and the king's house; and all that Solomon had reasoned in his mind to make in the house of the LORD and in the king's house he successfully accomplished.

12 And the LORD appeared to Solomon that night and said to him, I have heard your prayer and have chosen this place to myself for a house of sacrifice.

13 If I shut up the heavens so that there is no rain, or if I command the locusts to devour the land, or if I send pestilence among my people;

14 If my .people who are called by my name shall humble themselves and pray and seek my face and turn from their wicked ways; then I will hear from heaven and will forgive their sins and will heal their land.

15 And even now my eyes shall be open and my ears attentive to the prayer that is made in this place.

16 For now I have chosen this house for myself, that my glory may be in it for ever, and that my good works and my will shall be done in the midst of it perpetually.

17 And as for you, if you will walk before me as David your father walked, with innocence of heart and uprightness, to do everything that I have commanded you and to observe my commandments and my statutes;

18 Then I will establish the throne of your kingdom for ever, as I have covenanted with David your father, saying, There shall not fail you a son in my presence to sit on the throne of Israel.

19 But if you turn away from my ways, both you and your children, and shall not keep my commandments and my statutes which I have set before you, and shall go and serve the idols of the nations and worship them;

20 Then I will scatter you out of this land which I have given you; and this house, which I have sanctified for my name, I will uproot out of my sight, and Israel shall be a proverb and a byword among all nations.

21 And this house shall be in ruins, and every one passing by shall stand and shake his head in amazement, and say, Why has the LORD done thus to this great city and to this house?

22 And they will say, Because they forsook the covenant of the LORD God of their fathers, who brought them forth out of the land of Egypt, and they went and revered the gods of the Gentiles and served them and worshipped them; therefore the LORD has brought all this evil upon them.

2-а хронiки

Розділ 7

2 Chronicles

Chapter 7

1 А коли Соломон закінчи́в молитися, то зійшов огонь із небе́с, поїв цілопа́лення та жертви, а слава Господня напо́внила храм той!

1 NOW when Solomon had made an end of praying, the fire came down from heaven and consumed the burnt offerings and the wood; and the glory of the LORD filled the house.

2 І священики не могли ввійти до Господнього дому, бо слава Господня напо́внила дім Господній!

2 And the priests could not enter into the house of the LORD because the glory of the LORD had filled the LORD'S house.

3 А всі Ізраїлеві сини бачили, як схо́див огонь та Господня слава на храм той, і вони попа́дали обли́ччям до землі на підло́гу з камінних плит, і вклони́лися до землі, і дякували Господе́ві: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“

3 And when all the children of Israel saw how the fire came down and the glory of the LORD filled the house, they bowed themselves with their faces to the ground upon the pavement and worshipped, and said to each other. Praise the LORD, for he is good: for his mercy endures for ever.

4 А цар та ввесь народ прино́сили жертву перед Господнім лицем.

4 Then the king and all the people offered sacrifices before the LORD.

5 І приніс цар Соломон на жертву худоби великої двадцять і дві тисячі, а худоби дрібно́ї — сто й двадцять тисяч. І ви́конали обряд освя́чення Божого дому цар та ввесь наро́д.

5 And King Solomon offered a sacrifice of twenty-two thousand oxen and a hundred and twenty thousand sheep; so the king and all the people dedicated the house of the LORD.

6 А священики стояли на ва́ртах своїх, а Левити — зо знаря́ддями Господньої пісні, що поробив цар Давид на подяку Господе́ві, „Бо навіки Його милосердя“, коли Давид хвалив ними; і священики сурми́ли навпроти них, а ввесь Ізраїль стояв.

6 And the priests waited on their offices; the Levites also with instruments of music praised the LORD, and this is what they said in their praises. in the songs of David, Give thanks to the LORD, for he is good; for his mercy endures for ever; and the priests sounded with curved and straight trumpets, and all the people of Israel stood.

7 І посвятив Соломон сере́дину подві́р'я, що перед Господнім домом, бо приніс там цілопа́лення та лій мирних жертв, бо мідяний же́ртівник, якого зробив Соломон, не міг умістити цілопа́лення й хлібної жертви та лою.

7 Moreover Solomon consecrated the middle of the court that was before the house of the LORD; for there he offered burnt offerings and the fat of the peace offerings, because the bronze altar which Solomon had made was too small to hold the burnt offerings and the meal offerings and the fat.

8 І справив Соломон того ча́су те свято на сім день, а ввесь Ізра́їль був з ним, дуже великий збір, що зійшовся звідти, де йдеться до Хамату, аж до єгипетського потоку.

8 Also at that time Solomon kept the feast seven days, and all Israel with him, a very great congregation, from Hamath to the river of Egypt the people were assembled before the LORD our God.

9 А восьмого дня спра́вили відда́ння свята, бо обряд освя́чення же́ртівника справляли сім день, і свято сім день.

9 Seven days were given for the feast and seven days for the dedication of the house; the extent of both occasions was fourteen days.

10 А дня двадцятого й третього сьо́мого місяця відпустив він народ до їхніх наметів, радісних та веселосердих через усе те добро, що Господь учинив Давидові й Соломонові, та народові Своєму Ізраїлеві.

10 And on the fifteenth day of the month of Tishrin the king dismissed the people; and the people blessed the king and departed to their towns, glad and merry in heart, and giving thanks and praises for all the goodness that the LORD had shown to David his servant and to Solomon his son and to Israel his people.

11 І закінчив Соломон дім Господній та дім царськи́й, та все, що прихо́дило Соломонові на серце, щоб зробити в Господньому домі та в домі своєму, пощасти́ло йому.

11 And it came to pass that King Solomon finished building the house of the LORD and the king's house; and all that Solomon had reasoned in his mind to make in the house of the LORD and in the king's house he successfully accomplished.

12 І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: „Вислухав Я моли́тви твої, та вибрав оце місце для Себе на храм жертви.

12 And the LORD appeared to Solomon that night and said to him, I have heard your prayer and have chosen this place to myself for a house of sacrifice.

13 Якщо Я замкну́ небеса́, і не буде дощу, і якщо накажу́ сарані́ поїсти землю, і якщо нашлю́ морови́цю на наро́д Мій,

13 If I shut up the heavens so that there is no rain, or if I command the locusts to devour the land, or if I send pestilence among my people;

14 і впокоря́ться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я́ Моє, і помо́ляться, і бу́дуть шукати Ім'я́ Мого́, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небе́с, і прощу́ їхній гріх, та й вилікую їхній Край!

14 If my .people who are called by my name shall humble themselves and pray and seek my face and turn from their wicked ways; then I will hear from heaven and will forgive their sins and will heal their land.

15 Тепер очі Мої будуть відкриті, а уші Мої наста́влені на слу́хання моли́тви цього місця.

15 And even now my eyes shall be open and my ears attentive to the prayer that is made in this place.

16 І тепер Я вибрав, і освятив цей храм, щоб Ім'я́ Моє було там аж навіки, Мої ж очі та серце Моє бу́дуть там по всі дні.

16 For now I have chosen this house for myself, that my glory may be in it for ever, and that my good works and my will shall be done in the midst of it perpetually.

17 А тепер, якщо бу́деш ходити перед лицем Моїм, як ходив був ба́тько твій Давид, щоб зробити все, що наказа́в Я тобі, і якщо бу́деш дотри́муватися уставів Моїх та прав Моїх,

17 And as for you, if you will walk before me as David your father walked, with innocence of heart and uprightness, to do everything that I have commanded you and to observe my commandments and my statutes;

18 то поста́влю певно трона царства твого, як склав Я заповіта з батьком твоїм Давидом, говорячи: Не буде в тебе перево́ду ніко́му з пануючих в Ізраїлі!

18 Then I will establish the throne of your kingdom for ever, as I have covenanted with David your father, saying, There shall not fail you a son in my presence to sit on the throne of Israel.

19 А якщо ви відве́рнетеся та покинете устави Мої й заповіді Мої, що Я дав вам, і пі́дете, і будете служити іншим бога́м, і бу́дете вклонятися їм,

19 But if you turn away from my ways, both you and your children, and shall not keep my commandments and my statutes which I have set before you, and shall go and serve the idols of the nations and worship them;

20 то Я повирива́ю їх з Моєї землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого, і дам його за припові́стку та за посміхо́вище серед усіх наро́дів!

20 Then I will scatter you out of this land which I have given you; and this house, which I have sanctified for my name, I will uproot out of my sight, and Israel shall be a proverb and a byword among all nations.

21 А храм цей, що був найвищий, — кожен, хто прохо́дитиме біля нього, скам'яні́є та й скаже: За що́ Господь зробив так цьому Кра́єві та храму цьому?...

21 And this house shall be in ruins, and every one passing by shall stand and shake his head in amazement, and say, Why has the LORD done thus to this great city and to this house?

22 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх з єгипетського кра́ю, і держа́лися міцно інших богі́в, і вклоня́лися їм, і служили їм, — тому́ Він навів на них усе оце ли́хо!“

22 And they will say, Because they forsook the covenant of the LORD God of their fathers, who brought them forth out of the land of Egypt, and they went and revered the gods of the Gentiles and served them and worshipped them; therefore the LORD has brought all this evil upon them.

1.0x